Особливості виховання дітей у давніх слов’ян. Зв’язок з сучасністю

Якось мені довелося почути фразу:

– Навіщо згадувати історію. Це все інше.

Звичайно. Але сьогоднішня реальність починається в глибині століть. Нас у школі вчили, що суспільство розвивається по спіралі. Якоюсь мірою, хай у часовій обробці, але історія повторюється, відображається у нашому житті. Іноді навіть непомітно для нас.

Тому, щоб краще розуміти сучасність, менше робити помилок, звернемося знову до предків.

Родина

Сьогодні створення сім’ї має різні причини: бажання провести життя з цією людиною, потреба мати дітей, боязнь самотності, прагнення мати спонсора на тривалий термін. Останнє, на мій погляд, результат прогалини у вихованні. Як ви думаєте?

Основою язичницької слов’янської родини споконвіку були #діти. Якщо союз чоловіка і жінки не увінчався народженням нащадків, значить сім’я не відбулася. Більше того, дітей повинно бути багато. Ця традиція зберігалася і після прийняття християнства. Навіть П. А. Столипін, який сам мав сина і 5 дочок, у своїх працях надавав великого значення багатодітним сім’ям.

Слово «сім’я» походить від «насіння». Подразумевалсь під цим люди, що відбулися від одного насіння: #рід, плем’я. Вважається, що до виникнення державності у слов’янській родині панував матріархат. Пізніше панували Большак і Большуха. Це старші члени родини. Їм підпорядковувалися беззаперечно.

У наш час далеко не завжди можна бачити таке ставлення до старших. Бабусі, дідусі відсуваються на задній план. Дорослі діти далеко не завжди прислухаються до їхньої мудрості, вважаючи, що час старих пішло.

Згодна, в сучасному житті молодь орієнтується краще. Я абсолютно спокійно звертаюся за допомогою до своїх учнів, наприклад, у вирішенні проблем з гаджетами. Але є знання, досвід літніх людей, які можуть бути незамінні для молодих.

Сім’я працювала вся разом. Всі займалися сімейним ремеслом, тому є списки, в яких синонімом слова «сім’я» вважається «артіль». За загальною роботою і проходило #виховання дітей. У побуті між справою формувався світогляд, моральні і культурні основи життя, складалося поняття цінностей.

Особливості виховання

Дітей виховували всі члени сім’ї. Але були й нюанси. Батько – не тільки годувальник. Сучасні татусі іноді заявляють, що їхню справу забезпечити сім’ю. Вони багато працюють, а вдома потрібно відпочити перед телевізором або комп’ютером. Діти ж – цілком обов’язок дружини.

Ось мати приходить з роботи, готує їжу, прибирає і між справою займається нащадками. Якщо ж що з ними не так, папаша дорікає:

– Твоє виховання!

Щоправда, у наших предків теж були подібні перекоси. Коли помирав чоловік, дружина добровільно сходила на його похоронне багаття. Але навпаки – ніколи. Значить, важка спадщина?

Тим не менш у слов’ян батько відповідав за духовне виховання дітей. Крім того, в його обов’язки входило і навчання синів. Дружина повинна була вести господарство й навчати цьому дочок. Всі проблеми з дітворою батьки вирішували разом. Обговорення ніколи не велося при дітях. Розмова йшла кожен вечір наодинці, коли діти спали.

Центром виховання можна назвати повагу. Чадо вчили поважати природу, все живе, рідних, старших, молодших, чужих і своїх. І це мудро. Людина не зашкодить тому, кого поважає. Звідси випливає й прагнення допомагати, піклуватися, підтримувати.

Відбувалося це з допомогою нотацій, докорів, репресій. Основні засоби виховання – власний приклад, спільна робота, сказання, перекази вечорами. Чим не сучасні методи?